Доброго дня! Я рада всіх вас вітати на нашому уроку.
Записали
тему уроку в зошит
Тема.
Японія. Естетичний феномен японського живопису. Особливості далекосхідної музики,
театру, кіно
Підручник
«Мистецтво» 10 клас.
ХІД УРОКУ
Японська культура є однією з найбагатших на планеті. З причини довгої
ізольованості Японії від решти світу, через свої географічні та політичні
особливості, її культура і донині залишається загадковою та незбагненною.
Гармонія з природою, витончена
простота, природність, стриманість, витончений смак – сьогодні, як і багато
століть тому, є основними особливостями філософії японців.
Вивчення
нової теми Мистецтвознавчий
матеріал
Під час
ознайомлення з навчальним матеріалом заповнюємо таблицю НАПРИКЛАД:
Види образотворчого
мистецва Японії
|
Зразки, майстри
|
особливість
|
Мистецька
скарбничка
|
гравюра
|
Майстр гравюри Кітагава Утамаро; Кацусіке Хокусая.
«Тридцять шість видів Фудзі», яку відкривала
славетна «Велика хвиля в Канагаві».
|
Спочатку використовували лише чорну туш, а потім техніку
кольорового друку.
|
|
розписи по шовку.
|
|||
картини на ширмах
|
сюжети різноманітні: від релігійних і міфологічних
— до побутових сцен і краєвидів
|
||
Нецке
|
Нецке — мініатюрна японська скульптура, символічна
фігурка, що мала прикладне походження, а нині використовується як твір
мистецтва, амулет, брелок.
|
||
Оригамі
|
|||
віяло-утіва
|
Мотиви природи знайшли
своє втілення у традиційному японському образотворчому мистецтві. Також
на картинах Країни Вранішнього Сонця часто зображували різноманітні сцени з
повсякденного життя знаті, випадки з життя звичайних людей, самураїв,
міфологічних героїв.
Високого рівня розвитку в Японії досягло мистецтво гравюри.
У створенні гравюри брали участь
художник, різьбяр і друкар, а весь процес складався з кількох етапів: художник
малював на білому папері картину, потім різьбяр наклеював малюнок на дерев’яну
дошку і робив на його основі друковані форми, на які друкар потім наносив
потрібні кольори й робив відбитки на злегка зволоженому рисовому папері.
Один із найяскравіших майстрів японського мистецтва гравюри укійо-е Кітагава
Утамаро (1753—1806) створив галерею портретів красунь. Художник повністю
присвятив себе зображенню жанрових сцен із жінками в різноманітному вбранні. На
гравюрах ми бачимо витончених молодих японок у кімоно.
Мистецтву найвідомішого японського художника Кацусіке Хокусая
(1760—1849) притаманні самобутність, фантазія і новаторство в царині гравюри
Хокусай був дуже плідним майстром: йому належить понад 30 тисяч гравюр і
малюнків, більше 500 ілюстрованих книг.
Вершиною творчості майстра стала серія із 46 гравюр на дереві
«Тридцять шість видів Фудзі», яку відкривала славетна «Велика хвиля в
Канагаві».
Укійо-е – це унікальне явище, що привертало увагу відомих європейських
митців, таких як Ван Гог, Моне, Мане та інші. Дехто був їх поціновувачем, дехто
– наприклад, Ван Гог, навіть їх наслідував.
Перегляд відеоматеріалу.
Японська гравюра укійо-е за посиланням
Найвідомішою школою японського образотворчого мистецтва є школа
Кано (15 — 19 століття), створена і розвинена представниками єдиного роду
Кано.
Твори школи користувалися особливою популярністю в середовищі японських
можновладців. Художники школи Кано знані своїми чудовими розписами по шовку.
Відмітною рисою таких витворів є поєднання зображень реальних предметів і
тварин, що перебувають на першому плані, з абстрактними складовими заднього
плану (наприклад, хмарами).
Перегляд відеоматеріалу. Розпис по шовку_Ватанабе Сейтей,
1851–1918.за посиланням
Яскравий розвиток у японському живописі отримали картини на ширмах, що поєднували функції
меблів і мобільного стінопису. Такі твори прикрашали храми, міські будинки й
палаци аристократів. Рами ширми заповнені особливим цупким папером ручного
виробництва (бьобу), який декорують малюнками, а краї прикрашають текстилем.
Милування природою, краєвидами, місяцем у небі, першим снігом або цвітом
дикої сливи - усе це народжувало сюжети зображень на ширмах. Узагалі ці сюжети
різноманітні: від релігійних і міфологічних — до побутових сцен і краєвидів, що
оспівують красу Японії.
Розквіту декоративного мистецтва Країни Вранішнього Сонця сприяло
обожнювання природи, що лежало в основі японської релігії. Це й керамічні та
порцелянові вироби, прикрашені тканини і одяг, різьблення по дереву, металу й
кістці, красива зброя та багато іншого. Фігурки-нецке, коробочки-інро
(мініатюрні скриньки), лакові вироби, витончені косоде (кимоно з коротким
рукавом) - усе це було оброблено з художнім смаком і витонченістю.
Своєрідною візитівкою декоративно-ужиткового мистецтва Японії є нецке — мініатюрні
статуетки, виготовлені переважно з дерева чи слонової кістки.
Мистецька
скарбничка
Нецке — мініатюрна японська скульптура, символічна
фігурка, що мала прикладне походження, а нині використовується як твір
мистецтва, амулет, брелок.
ХВИЛИНКА ЗНАЙКИ ВІД УЧИТЕЛЯ!!!!
У давнину їх використовували для прикріплення до поясів кімоно ключів,
гаманців, коробочок з ліками, а також слугували прикрасою для одягу. Їхні
розміри становили 2,5-15 см.. Фігурки зображували богів, людей, тварин, кумедні
сценки. Усі вони мали певне символічне тлумачення, тобто були символами щастя,
добробуту, багатства, довголіття. Погладжуючи нецке, їх власник не тільки
зосереджував увагу на естетичному предметі, що завжди цінувалося в японському
суспільстві, а й набував душевної рівноваги.
На початок XIX ст. нецке стали більш
складними і вигадливими. Зазвичай то були вже не окремі фігурки, а цілі сюжетні
композиції.
Розмаїття фігурок і, відповідно, їхніх
призначень, давали можливість власникові обирати необхідну для будь-якої
конкретної ситуації. Із часом ці вироби перетворилися на справжнє мистецтво зі
своєрідною пластичною мовою. Нині нецке — джерело вивчення традицій і культури
Японії, воно набуло популярності серед колекціонерів.
Перегляд відеоматеріалу. Нецке - мініатюрна скульптура за
посиланням
Мистецтво оригамі.
Оригамі (оріґамі, орі — «складати», камі — «папір», тобто «складений папір») — мистецтво складання паперу.
Метою цього мистецтва є створення витворів шляхом використання схеми
геометричних згинів і складок.
Хоча, щодо походження оригамі є деякі розбіжності, але напевно можна
сказати, що розвинулось оригамі саме в Японії.
Спочатку це була забавка
переважно для дітей, доки Йосідзава Акіра не додав нові технології, такі як
мокре складання та система зображення отримання фігур, що отримала назву
система Йосідзави-Рендлета. З 1960-х мистецтво оріґамі почало активно
поширюватись у всьому світі, з'явилися такі напрями, як модульне орігамі,
кірикомі, чисте оригамі.
Перегляд відеоматеріалу.
Мистецтво
оригамі за посиланням
Віяло прийшло до
Японії, мабуть, з Китаю. А японські майстри надали йому неповторного,
витонченого вигляду. Наприклад, віяло-утіва - суто японський винахід.
Це
віяло-пелюстка, виготовлене із цілісного шматка деревини й обтягнуте дорогим шовком
або папером, на які нанесено красиві малюнки.
Перегляд відеоматеріалу. Японське віяло
за
посиланням
«Сходинка творчості». Виконання
творчого завдання.
Виготовлення японського віяло (за бажанням)
Перегляд відеоматеріалу
Японське віяло. Майстер-клас.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕМИ. Спробуйте дати відповідь
v Схарактеризуйте стиль і манеру японської
гравюри на дереві «укійо-е»
v Що таке - Японське нецке
v Що таке - Мистецтво оригамі
Особливості далекосхідної музики, театру, кіно
ПОДУМАЙТЕ. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ
Особливості далекосхідної музики, театру, кіно
Традиційні музичні інструменти японців
– біва, кото, сямисен, сякухаті, ерху (оригінальна двострунна скрипка з
металевими струнами), духові, зокрема флейти фує та хотіку, та ударні
(сімейство барабанів Тайко).
Перегляд відеоматеріалу.
Відеофрагмент гри на сямисен
Коріння театру
народів далекосхідного регіону сягає у далеке минуле. Зародження і поширення
театрального мистецтва у східних країнах пов’язують із народними традиціями,
які влилися у храмові свята з виникненням буддизму. В історії театрального
мистецтва значуще місце належить видам японського театру — Но і Кабукі.
На їх прикладі можна осягнути загалом ознаки «східного театру».
ІНФОРМАЦІЙНА ХВИЛИНКА ВІД УЧИТЕЛЯ
Театр Но (з яп. — майстерність) зародився в ХІV ст. і швидко став популярним серед
самураїв і вищої знаті. Він був проголошений «церемоніальним театром». У ті
часи вважали, що хороша акторська гра сприяє процвітанню країни, а погана —
гнівить богів і приносить біду.
Тому
недбалість у виконавстві карали, інколи навіть жорстоко (засудженням до
харакірі). Через такі вимоги актори стали звертати увагу передусім на техніку.
Це привело до створення унікальних виконавських прийомів. Збільшили танцювальні
сцени.
Вистави театру Но не
ставлять за мету реалістичну передачу простору і часу. Мінімальне оздоблення
сцени (якщо взагалі є) і на перший погляд одноманітні рухи акторів покликані
пробудити уяву в аудиторії. Но - це царство жестів, кожен з яких має значення.
Під акомпанемент хору, барабанів і флейт головна дійова особа оповідає історії
з життя смертних і духів, богів і демонів, битв буддійських ченців давньої
Японії.
Акторів
поділяють на три категорії: виконавців головних, допоміжних ролей та
інтермедій. Вони мають різні амплуа.
Наприклад, головна дійова особа в певних п’єсах
з’являється в різних образах: спочатку як звичайна людина, потім як дух,
примара. Актор з амплуа «юнак» виконує ролі дітей, підлітків, також роль
імператора. Повільні рухи і жести акторів умовні і багатозначні: стрибок з
підставки на підлогу може означати, що героїня «кинулась у річку», а змах
батогом — рух вершника. Віяло в одній сцені може означати меч, в іншій —
чарівний жезл.
Особливо цікавими є блискучі, багаті костюми акторів
та художньо виконані дерев'яні маски, що були взірцем ужиткового мистецтва,— їх
зберігали в особливих дерев'яних ящиках як священні реліквії.
Маска
— головний засіб виразності в театрі Но. Зазвичай актор володіє декількома масками одного
виду. Грим у театрі не використовують. Маску носять із перукою, підфарбовують
губи, підмальовують очі, брови. Як твори мистецтва маски виставляють у музеях і
галереях.
ПОДУМАЙТЕ. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ
v Розгляньте маски театру Но. Як мінімальними засобами
в них передано акторські амплуа?
Джерело сюжетів:
історичні перекази, героїчні й романтичні легенди, побутовий фольклор,
буддійські оповіді.
Перегляд відеоматеріалу. Театр НО
ЗА ПОСИЛАННЯМ
ІНФОРМАЦІЙНА ХВИЛИНКА ВІД УЧИТЕЛЯ
У ще одному
унікальному театрі Кабукі (від кабу — пісня і танець) також суворо
дотримуються сценічних традицій і канонів поведінки персонажів.
Сюжети
Кабукі поділяють на
дві категорії: історична драма про подвиги воїнів або вельмож і сімейна драма
про життя і кохання представників нижчих верств суспільства. Усі теми добре
відомі публіці, тому що в східному театрі важливо не те, ЩО показують, а те, ЯК
це показують. Тобто акторська майстерність, трактування і манера виконання
посідає головне місце.
Усі ролі в п’єсах виконують чоловіки. У виставі діють три
основні типові персонажі: герой, героїня і злодій. Відповідно до амплуа
розробляли костюми, перуки, грим.
В акторів бувають різні амплуа: герой — сміливий
богатир, мудрий радник, красунчик, коханець; героїня — благородна дівчина,
дружина, куртизанка, відьма. Усі ці образи прийшли з древньої Японії з її
самураями, імператорами, монахами, красунями.
Актори
Кабукі першими зняли маски. Певну емоцію пов’язували з конкретною мімікою
(зміною ліній брів, губ) і кольором-символом: червоний — сміливість, пристрасть; синій — аморальність; чорний
і коричневий — потворність тощо.
Саме в
театрі Кабукі вперше у практиці світового театру було застосовано сцену, що оберталась. Цей театр
продовжує дивувати сучасних глядачів.
Кабукі
є досить популярним жанром у Японії, з 2005 року його внесено до шедеврів
«усного спадку людства» ЮНЕСКО.
Перегляд відеоматеріалу. Театр Кабукі
за
посиланням
Аніме — це мультиплікація, зроблена саме в Японії, яка
виникла майже століття тому і нині популярний анімаційний жанр. Персонажів
аніме легко впізнати за неприродно великими очима.
Багато
зусиль до популяризації аніме у світі доклав Хаяо Міядзакі. Його
повнометражна анімаційна стрічка «Віднесені привидами» (2001) отримала премію
«Оскар» і стала сучасною класикою.
Перегляд відеоматеріалу.
10 кращих
аніме Хаяо Міядзакі
за
посиланням
Кінематограф у країнах Далекого Сходу розвивався із часів появи
цього виду мистецтва. Зокрема, на японський кінематограф вплинув традиційний театр.
Образам японського
кіно не властивий активний вияв емоцій - герої в діалогах рідко переходять на
крик і майже ніколи не сміються. Світової слави японська кіноіндустрія зажила
завдяки творчості режисера Акіри Куросави. До видатних кінострічок цього
майстра належать фільми «Расьомон», «Жити», «Ран», «Сім самураїв» (що отримав
свій голлівудський римейк «Чудова сімка»).
УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ.
СПРОБУЙТЕ ДАТИ
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ
v Чи сподобалось вам звучання традиційних музичних
інструментів японців?
v
Схарактеризуйте
своєрідність театрів Но і Кабукі
v
Розкажіть
про особливості японського кінематографу
v Що вам стало відомо про японську мультиплікацію
аніме?
ЗАВДАННЯ
ЗАВДАННЯ
v Самостійно поцікавтеся серіями гравюр К. Утамаро і К. Хокусая – ЗА БАЖАННЯМ
v Закінчити заповнювати таблицю – ОБОВ*ЯЗКОВО
v Завершіть свою творчу роботу - японське віяло – ЗА БАЖАННЯМ
v Перегляньте, за бажанням, в мережі Інтернет один із фільмів аніме Хаяо Міядзакі
v Підготуватися
до перевірки знань «Мистецтво Японії» - ОБОВ*ЯЗКОВО
Чекаю фото вашої творчої
роботи та таблиці
Немає коментарів:
Дописати коментар