"ЗОЛОТИЙ ВІК" УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ
В історії української культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». Класичних вершин досягає хорова творчість блискучого тріо українських композиторів Максима Березовського, Артемія Веделя і Дмитра Бортнянського.
У творчості М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського жанр концерту за глибиною образів та їхнього розвитку набуває рис своєрідної хорової симфонії.
Мистецька скарбничка
Концерт (з лат. «змагання», з іт. «злагодженість») — музичний жанр, твір для виконання солістом (або кількома солістами) і симфонічним оркестром.
Основоположником жанру духовного хорового концерту був Максим Березовський (1745-1777) — композитор і співак, митець яскравої творчої індивідуальності. Він написав оперу «Демофонт» і сонату для скрипки і чембало, які стали першими зразками музично-театрального і камерно-інструментального жанрів у вітчизняній музиці.
Перегляд відео. «Що ми знаємо про «українського Моцарта»
за посиланням:
Лірико-драматичний чотиричастинний концерт «Не отвержи мене во время старости» написано для чотириголосного хору. У тексті йдеться про вічні категорії добра і зла, життя і смерті, духовного очищення і бездуховності. Музику пронизують інтонації скорботи, безнадійності, схвильованості, інколи протесту.
Твори М. Березовського поєднують традиції західноєвропейської (італійської) музики з українською мелодикою..
Сприймання музики
М. Березовський.
Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости»
за посиланням:
Артемій Ведель (1767-1808) — композитор, співак (тенор), хоровий диригент і педагог — писав виключно сакральні хорові твори. На формування самобутнього стилю митця вилинула побутова лірика. Наприклад, мелодика його «Херувимської» близька до української народної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну». Простота і виразність, співучість і щирість сприяли популярності музики А. Веделя.
Мистецька скарбничка
Херувимська — урочисті церковні піснеспіви у православному та греко-ка-толицькому обряді, що входять до Літургії; назва походить від початкових слів «Іже херувими».
Відомо 30 хорових концертів А. Веделя.
Сприймання музики.
А. Ведель. «Херувимська», за посиланням
Дмитро Бортнянський (1751-1825) — класик хорової музики XVIII ст.
В історію музичної культури він увійшов як реформатор церковного співу. Серед різноманітних сфер творчості митця хорова є провідною: він створив понад 100 хорових творів — святково-урочистих, ліричних, скорботно-елегійних тощо. Крім хорових творів, у спадщині Д. Бортнянського «Концерт для чембало з оркестром », «Концертна симфонія», сонати для клавесина.
Нині хорові твори Д. Бортнянського звучать у багатьох країнах світу, набули популярності у США.
Сприймання музики.
Д. Бортнянський. Концерт для чембало з оркестром,
за посиланням:
Спробуйте проаналізувати твори мистецтва
v Який загальний характер музики?
v Як досягнуто контраст виконання головної теми соло і тутті?
v Які враження викликає каденція концерту?
Мистецька скарбничка
Каденція (від лат. «падаю») — віртуозне соло в інструментальному концерті або вокальній п’єсі (наприклад, оперній арії), що колись імпровізував виконавець.
В Україні в міському побуті виник і набув поширення світський вокальний жанр — кант. Канти виконували вокальні ансамблі найчастіше на три голоси без інструментального супроводу.
Мистецька скарбничка
Кант (від лат. «спів», «пісня») — вокальний жанр, триголосна побутова пісня куплетної будови духовної та світської тематики.
За змістом поетичного тексту і характером музики канти розподіляли на ліричні, урочисті, гумористичні, сатиричні.
Разом з кантом у міському середовищі побутували пісні-романси, які виконували у супроводі клавікорда, бандури, торбана (різновид бандури), згодом — фортепіано, гітари.
Одне з провідних місць у царині створення кантів належить Григорію Сковороді (1722-1794) — видатному українському філософу, просвітителю, поету, митцю, педагогу. Він був різнобічним музикантом, грав на багатьох тогочасних інструментах, укладав своєрідні нісні-роздуми про навколишнє життя людей, сатиричні твори, що викривали соціальну несправедливість тогочасного суспільства. Збереглися канти філософа «Пастирі милі» та «Ангели, знижайтеся», збірка «Сад божественних пісень». Чимало його творів, яким притаманні прості мелодичні звороти, поступово стали народними, тобто фольклоризувалися. Наприклад, «Ой ти, птичко жовтобоко», «Стоїть явір над водою», «Про правду і кривду».
Перегляд відео. «Обличчя української історії. Григорій Сковорода»:
Перегляд відео (фрагмент фільму). «Всякому городу нрав і права». Музика і вірші Григорій Сковорода
за посиланням:
«Сходинка творчості».
Виконання творчого завдання.
v Афішу до концерту «Перлини «золотого віку» української музики» (фориат А5) - за бажанням
Немає коментарів:
Дописати коментар