8 клас. ГАЛАНТНЕ РОКОКО

Стилі та напрями мистецтва

Тема: Галантне рококо

Мета: Ознайомитися із поняттями «рококо», «порцеляна»; отримати знання про характерні риси видів мистецтва рококо, ознайомитися із характерними рисами архітектури та скульптури рококо; ознайомитися із творчістю скульпторів цієї доби; розглянути особливості музичного, декоративного мистецтва та моди рококо.

Електронний підручник підручник «Мистецтво» 8 клас (автор Масол Л.),

ХІД УРОКУ

Всім доброго дня. Я рада вітати вас на сьогоднішньому уроку

Ми з вами продовжуємо нашу віртуальну подорож у XVIII ст.

          Кажуть, що стиль, про який піде мова сьогодні на уроці, створений для жінки й пристосований до її мінливих, на той час, смаків і примх. Майже головним словом цієї доби було слово «примха» (каприз). Так, це рококо! Цю епоху ще називають «галантне рококо».

  vПоміркуйте, про яку людину говорять «галантний» чи «галантна»?

  vЧи можна, на вашу думку, таким епітетом охарактеризувати образи мистецтва?

Вивчення нової теми 

Мистецтвознавчий матеріал

          Після пишності й монументальності бароко наступив період легкої галантності і вишуканості рококо.

Гаслом нового стилю, стає « мистецтво як насолода», а його метою — розважати й викликати приємні емоції.

          Митці нового часу навмисне починають порушувати симетрію, а улюбленою деталлю декоративної орнаментики стала стилізована мушля, що зумовила назву стилю «рококо» і визначила найхарактерніший візерунок звивистої химерної і примхливої лінії.

ЗАПИСУЄМО У ЗОШИТ  Мистецька скарбничка

Рококо (від фр. Rocaille, буквально — декоративна раковина, мушля) — стиль у мистецтві XVIII століття, що обстоював культ грації, шляхетності, вишуканого естетизму.

1. ІНТЕР*ЄР    Повий стиль виявився, насамперед, у інтер'єрах світських і релігійних споруд (палаців, церков). У декорі рококо унаслідував від бароко рослинні орнаменти, золоту ліпнину. Вони доповнилися коштовним камінням, вишуканими поєднаннями світлих кольорів.

          В оздобленні інтер'єрів переважали криві лінії, заокругленість кутів. Для візуального розширення простору до стін прикріплювали великі дзеркала. Інтер'єри прикрашали розкішними аксесуарами: статуетками, вазами, обробленими сріблом чи золотом, та, за можливості, інкрустованими коштовними кристалами.

          Прикладом рококо в архітектурі є палац Амалієнбург, розташований під Мюнхеном.

Палац Амалієнбург. Німеччина

Дзеркальна зала в палаці Аглалієнбург. Німеччина

Кімнату у стилі рококо прикрашав камін, заставлений прикрасами:, годинниками, статуетками й іншими красивими «дрібничками». Над ним зазвичай вішали дзеркало в розкішній рамі.

          Меблі стають витончено-декоративними за формою і декором. Наприклад, секретер на високих ніжках із безліччю шухляд і потайних відділень, туалетний столик з дзеркалом, комфортні канапе (диван у формі декількох з'єднаних крісел) і шезлонги, різноманітні тумбочки.

          Вишуканий вигляд кімнати чи зали  рококо доповнювали гобелени й зразки ювелірних виробів і порцеляни.

ЗАПИС У ЗОШИТ  Мистецька скарбничка

          Порцеляна, або фарфор — керамічна маса білого кольору, що використовується для виготовлення тонкого посуду, декоративних виробів дрібної пластики тощо, а також посуд або художні вироби з такої маси.

2.АРХУТЕКТУРА    У часи панування рококо важливою частиною стає скульптура й орнамент, переважно різьблений, у формі мушлі. 

Скульптурні прикраси для інтер'єрів найвідомішого французького майстра рококо Жана Батиста Лемуана відрізняються особливою грацією, ліричністю, асиметричністю композицій. 

На весь світ уславилися розкішні сервізи й пасторальні статуетки мейсенської порцеляни.

Ж -Б. Лемувн. Барельєфи залу готелю Субіз. м. Париж. Франція

Мейсенська порцеляна. Німеччмна

Аналіз творів мистецтва ПОДУМАЙТЕ!?

v Які ознаки стилю рококо має мейсенська порцеляна?

3. ЖИВОПИС  Найпоширенішою формою живописного твору стало декоративне панно, здебільшого овальної, круглої або химерно-зігнутої форми з граціозним орнаментальним ритмом.

 Змінилися теми й сюжети творів живопису: переважали свята і театральні вистави, міфологічні персонажі. Для мистецтва рококо характерне заглиблення у світ фантазії, пасторальних сюжетів, екзотичних казкових образів.

          У пейзажному жанрі домінували штучні краєвиди, призначені для побачень, танців, дозвілля. У портретах усіх персонажів зображували підкреслено усміхненими та люб'язними.

          Для епохи  рококо був відомий  французький живописець Жан Антуан Ватто (1684-1721) головним мотивом творчості якого стає світ людських почуттів і мрій, бажання людей перетворити життя у театралізоване свято.

 До талановитих представників цього стилю також належали скульптор Етьєнн Моріс Фальконе, художники Франсуа Буше та Жан Оноре Фрагонар у Франції, Вільям Хогарт в Англії, Джованні Багтіста Тьєполо в Італії.

          Із Франції та Австрії стиль рококо дійшов і до України — до Києва, Львова та інших великих міст. Вилив стилю відчувається в живописних портретах, в елементах оздоблення відомих церковних і світських споруд В.Растреллі, інших пам'яток пізнього бароко, як, наприклад, Козелецького собору Різдва Богородиці (що поєднує також і риси класицизму).

Собор Різдва Богородиці, смт. Козелець, Чернігівська обл. Україна

4. МУЗИКА      Яка ж музика зазвучала у залах і салонах епохи рококо? Зазвичай там грав невеликий струнний ансамбль зі скрипок і віол, а також клавесин  який прикрашали малюнками, різьбленням тощо.

ЗАПИС У ЗОШИТ Мистецька скарбничка

Клавесин — клавішний музичний інструмент, попередник фортепіано, не мав технічних можливостей для поступової зміни динаміки звучання.

 Багато композиторів писали музику для цього інструмента, прикрашаючи мелодії мелізмами.

ЗАПИС У ЗОШИТ  Мистецька скарбничка

Мелізми (з грец. melisma — пісня, мелодія) — прикраси мелодії, музична орнаментика.

Із музикою для клавесина пов'язані найвищі досягнення Франсуа Куперена (1668-1733) — придворного органіста, клавесиніста і вчителя музики. Його клавесинним мініатюрам притаманні граціозні ритми, галантні мелодії, щедро прикріплені орнаментикою. З-поміж програмних заголовків п'єс трапляються пасторальні («Збиральниці винограду»), «портретні» («Дівчина-підліток»), звуконаслідувальні («Будильник»).

Сприймання музики. Ф. Куперен. Будильник. Прослухайте музичний твір за посиланням 

https://www.youtube.com/watch?v=4FLbVleEIuc

Французький композитор-клавесиніст і придворний музикант Жан-Філіпп Рамо (1683-1764) написав низку опер-балетів для тогочасного театру, що зумовило театральність його програмних клавесин них п'єс, сюїт.

Сприймання музики.

Ж.-Ф. Рамо. Тамбурин. Прослухайте за посиланням:  

https://www.youtube.com/watch?v=17gjHW_Ar34

 Надзвичайного поширення в домашньому музикуванні освічених англійців набув різновид клавесина верджінел. Англійські верджіналісти створили власну композиторську школу.

 В Італії клавесин називали чембало. Провідним жанром музики для клавесина стала сюїта, яка складалася з танців, контрастних за характером. Окрім основних танців (алеманди, куранта. сарабанда, жига) у сюїту включали галантний менует з поклонами й реверансами, жвавий гавот.

Сприймання музики.  Ж.-Б.Люллі Гавот. Прослухайте за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=E9EIF5cr0us

Творчість клавесиністів у стилі рококо вплинула на розвиток європейської фортепіанної культури наступних епох.

5. МОДА.    Особливості моди рококо.

          Протягом XVIII ст. характерними рисами жіночого аристократичного одягу були чуттєвість і вишуканість.

МОДА ЖІНОК:  Жінка в костюмі рококо була схожа на витончену порцелянову статуетку. Модний силует жіночого плаття нагадував перевернутий бокал: затягнений корсет із широкою спідницею знизу. Одяг яскравих і світлих тонів був дуже жіночним і підкреслював ніжність тендітних плечей, тонку талію та округлість стегон. Жінки носили нижню сорочку, корсет і каркас для спідниці, обручі для якого виготовляли з металевих або вербових прутів, китового вуса чи туго сплетеного кінського волосу.

МОДА ЧОЛОВІКІВ:   Основними предметами чоловічого одягу були камзол з пишними фалдами, жилет, білосніжна сорочка з мереживним жабо, шийна хустка, вузькі штани до колін та білі панчохи. Чоловічий костюм рококо виглядав дуже жіночним.

 Вбрання аристократії виготовляли з оксамиту, дорогого важкого шовку, парчі, найтоншого полотна і мережив; одяг блищав золотом і коштовностями (навіть замість гудзиків могло бути дорогоцінне каміння).

«Сходинка творчості». Виконання творчого завдання (за бажанням)

Намалювати одяг у стилі рококо.

 

Завдання (за бажанням).

 v Поцікавтеся проявом стилю рококо в українському мистецтві.